1. Орфоепічний словник української мови

самець

саме́ць

[самец']

-мц'а, ор. -мцем, м. (на) -мц'у/ -мцев'і, мн. -мц'і, -мц'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самець — саме́ць іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. самець — -мця, ч. Особина чоловічої статі у тварин, комах і т. ін. || Чоловік як носій чоловічих статевих ознак; хтивий, сластолюбний чоловік. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самець — САМЕ́ЦЬ, мця́, ч. Особина чоловічої статі у тварин, комах і т. ін. Часто для зоотехніка бажано мати приплід від тварин з переважним числом самок або, навпаки, самців (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. самець — Саме́ць, -мця́, -мце́ві; -мці́, -мці́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. самець — САМЕ́ЦЬ, мця́, ч. Особина чоловічої статі у тварин, комах і т. ін. Часто для зоотехніка бажано мати приплід від тварин з переважним числом самок або, навпаки, самців (Наука.. Словник української мови в 11 томах
  6. самець — Самець, -мця м. 1) Самецъ. Чуб. V. 317. 2) раст. Aster amelius. Вх. Пч. II. 29. Словник української мови Грінченка