1. Орфоепічний словник української мови

свитка

сви́тка

[свитка]

-ткие, д. і м. -иц':і, мн. свиткие/ свиетки, свиток/свиеток

дв'і свиткие (одяг)

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. свитка — сви́тка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири сви́тки Орфографічний словник української мови
  2. свитка — -и, ж. Те саме, що свита I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. свитка — СВИ́ТКА, и, ж. Те саме, що сви́та¹. Він .. швиргонув через стіл свиту. – Що мені з твоєї свитки? .. Вона мені непотрібна... (Панас Мирний); З поранкових ще синюватих під тинами вулиць сходилось село. Словник української мови у 20 томах
  4. свитка — СВИ́ТА (старовинний довгополий верхній одяг із домотканого грубого сукна), СВИТИ́НА, СВИ́ТКА, ЧУГА́Й діал., ЧУГАЇ́НА діал., ПЕТЕ́К діал. Словник синонімів української мови
  5. свитка — СВИ́ТКА, и, ж. Те саме, що сви́та¹. Він.. швиргонув через стіл свиту. — Що мені з твоєї свитки?.. Вона мені непотрібна… (Мирний, І, 1949, 257); З поранкових ще синюватих під тинами вулиць сходилось село. Словник української мови в 11 томах
  6. свитка — Свитка, -ки ж. ум. отъ свита. Словник української мови Грінченка