святковий

святко́вий

[св'атковией]

м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. святковий — святко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. святковий — (одяг) не буденний, ошатний, з. посвятний; (настрій) урочистий, піднесений; святний, святочний. Словник синонімів Караванського
  3. святковий — -а, -е. 1》 Прикм. до свято I 1), 3-5). || Який буває, якого влаштовують під час свят. 2》 Ошатний, не буденний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. святковий — СВЯТКО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до свя́то¹ 1, 3–5. [Паріс:] Чого ж такі сумні? [1-й вартовий:] Потіхи мало на-го́лодно й на-су́хо тут стояти в святковий день (Леся Українка); // Який буває, який влаштовують під час свят. Словник української мови у 20 томах
  5. святковий — ОША́ТНИЙ (про вбрання, одяг тощо — гарний, оздоблений), НАРЯ́ДНИЙ, СТРІ́ЙНИЙ розм.; ВИХІДНИ́Й, НЕДІ́ЛЬНИЙ, СВЯТКО́ВИЙ, СВЯТО́ЧНИЙ рідше, СВЯТНИ́Й розм., ПРАЗНИКО́ВИЙ розм., СВЯТЕ́ШНИЙ діал. Словник синонімів української мови
  6. святковий — Святко́ви́й, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. святковий — СВЯТКО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до свя́то¹ 1, 3-5. [Паріс:] Чого ж такі сумні? [1-й вартовий:] Потіхи мало на-го́лодно й на-су́хо тут стояти в святковий день (Л. Укр., II, 1951, 313); Хоч би вже швидше атака на вал! Цей настрій обіймає кожного з бійців. Словник української мови в 11 томах