1. Орфоепічний словник української мови

селянка

селя́нка

[сеил’анка]

-нкие, д. і м. -н'ц'і, р. мн. -нок

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. селянка — селя́нка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. селянка — -и. Жін. до селянин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. селянка — СЕЛЯ́НКА, и, ж. Жін. до селяни́н. Поки перепрягали коні, старенька селянка бабуся внесла нам обід, тривний, смачний і недорогий (І. Нечуй-Левицький); На станції людей було небагато, здебільшого селянки, що їхали в Борисівку на базар (П. Автомонов). Словник української мови у 20 томах
  4. селянка — Селя́нка, -нки, -нці; -ля́нки, -нок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. селянка — СЕЛЯ́НКА, и, ж. Жін. до селяни́н. Поки перепрягали коні, старенька селянка бабуся внесла нам обід, тривний, смачний і недорогий (Н.-Лев., II, 1956, 391); На станції людей було небагато, здебільшого селянки, що їхали в Борисівку на базар (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 162). Словник української мови в 11 томах