1. Орфоепічний словник української мови

сестриччин

сестри́ччин

[сеистрич:иен]

м. (на) -ному/-н'ім; ж. -на; с. -неи; мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сестриччин — сестри́ччин прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сестриччин — -а, -е. Прикм. до сестричка. || Належний сестричці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сестриччин — СЕСТРИ́ЧЧИН, а, е. Прикм. до сестри́чка; належний сестричці. Михайло на сю річ сестриччину мовчить, бо не хоче змагатися з дівчинкою маленькою (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
  4. сестриччин — Сестри́ччин, -на, -не (від сестри́чка) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. сестриччин — СЕСТРИ́ЧЧИН, а, е. Прикм. до сестри́чка; належний сестричці. Михайло на сю річ сестриччину мовчить, бо не хоче змагатися з дівчинкою маленькою (Вовчок, І, 1955, 382). Словник української мови в 11 томах