сестриччин
СЕСТРИ́ЧЧИН, а, е. Прикм. до сестри́чка; належний сестричці.
Михайло на сю річ сестриччину мовчить, бо не хоче змагатися з дівчинкою маленькою (Вовчок, І, 1955, 382).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сестриччин — сестри́ччин прикметник Орфографічний словник української мови
- сестриччин — [сеистрич:иен] м. (на) -ному/-н'ім; ж. -на; с. -неи; мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- сестриччин — -а, -е. Прикм. до сестричка. || Належний сестричці. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сестриччин — СЕСТРИ́ЧЧИН, а, е. Прикм. до сестри́чка; належний сестричці. Михайло на сю річ сестриччину мовчить, бо не хоче змагатися з дівчинкою маленькою (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
- сестриччин — Сестри́ччин, -на, -не (від сестри́чка) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)