1. Орфоепічний словник української мови

сигнальний

сигна́льний

[сиегнал'нией]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сигнальний — сигна́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сигнальний — -а, -е. Прикм. до сигнал 1); який є сигналом. || Признач. для подавання сигналів. Сигнальна музика. || у знач. ім. сигнальний, -ного, ч. Те саме, що сигнальник 1). Друга сигнальна система фізіол. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сигнальний — Гасловий, ясовий Словник чужослів Павло Штепа
  4. сигнальний — СИГНА́ЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до сигна́л 1; який є сигналом. Сигнальний дзвінок, сповіщаючи, що надійшов львівський поїзд, подіяв на нього, мов електричний ток [струм] (І. Франко); Крізь морок ночі .. Словник української мови у 20 томах
  5. сигнальний — Сигна́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. сигнальний — СИГНА́ЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до сигна́л 1; який є сигналом. Сигнальний дзвінок, сповіщаючи, що надійшов львівський поїзд, подіяв на нього, мов електричний ток [струм] (Фр., VI, 1951, 319); Крізь морок ночі.. Словник української мови в 11 томах