сигнальний
сигна́льний
-а, -е.
Прикм. до сигнал 1); який є сигналом.
|| Признач. для подавання сигналів. Сигнальна музика.
|| у знач. ім. сигнальний, -ного, ч. Те саме, що сигнальник 1).
Друга сигнальна система фізіол. — сукупність умовних рефлексів, сигналами до виникнення яких є не безпосередні подразники, а їх словесні позначення.
Перша сигнальна система фізіол. — сукупність умовних рефлексів, які формуються під впливом конкретних подразників зовнішнього або внутрішнього середовища і забезпечують складну умовно-рефлекторну поведінку організму.
Сигнальний примірник — перший друкований примірник книжки, журналу і т. ін., що являє собою зразок усіх інших примірників цього видання.
Сигнальні системи — система умовних зв'язків, асоціацій, за допомогою яких живі організми взаємодіють з оточуючим середовищем.
Значення в інших словниках
- сигнальний — сигна́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- сигнальний — [сиегнал'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- сигнальний — Гасловий, ясовий Словник чужослів Павло Штепа
- сигнальний — СИГНА́ЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до сигна́л 1; який є сигналом. Сигнальний дзвінок, сповіщаючи, що надійшов львівський поїзд, подіяв на нього, мов електричний ток [струм] (І. Франко); Крізь морок ночі .. Словник української мови у 20 томах
- сигнальний — Сигна́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сигнальний — СИГНА́ЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до сигна́л 1; який є сигналом. Сигнальний дзвінок, сповіщаючи, що надійшов львівський поїзд, подіяв на нього, мов електричний ток [струм] (Фр., VI, 1951, 319); Крізь морок ночі.. Словник української мови в 11 томах