сигнал

сигна́л

ч.

1》 род. -у. Зоровий або слуховий умовний знак для передачі якого-небудь повідомлення, розпорядження, команди і т. ін.

|| перен. Дія, подія, що стає поштовхом, стимулом до початку чого-небудь, закликом до чогось.

2》 род. -у, перен. Попередження, повідомлення про те (перев. небажане), що відбувається або може відбутися.

3》 род. -у, спец. Вияв функціонування чогось, що викликає відповідну реакцію якого-небудь приладу або організму.

4》 род. -а. Пристрій на автомобілі, мотоциклі і т. ін. для звукової сигналізації.

5》 род. -у, спец. Матеріальний носій інформації.

|| Елементарний двійковий сигнал – носій одного біта інформації.

Аналоговий сигнал — сигнал, інформаційний параметр якого змінюється безперервно.

Анізохронний сигнал — сигнал, у якого інтервали часу між сусідніми значущими моментами не обов'язково рівні чи кратні одиничному інтервалу.

Вхідний сигнал — сигнал, що надходить на вхід системи, пристрою чи елемента.

Двійковий сигнал — сигнал, параметри якого можуть приймати тільки одне з двох можливих значень.

Дискретний сигнал — сигнал, інформативний параметр якого може змінюватися тільки переривчасто та мати тільки скінченну кількість значень у заданому діапазоні протягом певного інтервалу часу.

Ізохронний сигнал — сигнал, у якого інтервали часу між сусідніми значущими моментами рівні чи кратні одиничному інтервалу.

Кодовий сигнал — дискретний сигнал, інформативний параметр якого визначений в умовних символах у відповідності до певного коду.

Модульований сигнал — сигнал, що є результатом взаємодії двох або більше сигналів, які модулюються та модулюють.

Модулювальний сигнал — сигнал, що використовується для зміни якого-небудь параметра сигналу, що модулюється, в залежності від виду модуляції.

Приведений сигнал — сигнал, перетворений в один із стандартизованих видів.

Сигнал керування — сигнал, передбачений для впливу на об'єкт керування з метою виконання вказівки, яка є в команді.

Сигнал синхронізації — періодичний сигнал для тимчасового узгодження всіх синхронних операцій.

Сигнал стимуляції — сигнал, який подають на вхід об'єкта з метою отримання інформації про його технічний стан.

Цифровий сигнал — дискретний сигнал з певним значенням інформативного параметра, яке визначається у цифровій формі.

Давати (подавати) сигнал — те саме, що сигналізувати.

6》 спец. Електричний імпульс, що надходить від сенсорів, датчиків різного типу на вимірювальні або керуючі прилади.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сигнал — (умовне попередження) гасло, знак, (частий) позивні. Словник синонімів Полюги
  2. сигнал — сигна́л 1 іменник чоловічого роду умовний знак; попередження сигна́л 2 іменник чоловічого роду пристрій арх. Орфографічний словник української мови
  3. сигнал — [сиегнал] -лу, м. (на) -л'і, мн. -лие, -л'іў Орфоепічний словник української мови
  4. сигнал — Повістка, гасло, яса, знак, визнак, попереджа Словник чужослів Павло Штепа
  5. сигнал — СИГНА́Л, ч. 1. род. у. Зоровий або слуховий умовний знак для передачі якого-небудь повідомлення, розпорядження, команди і т. ін. Голос дзвоника – се був наш умовлений сигнал (І. Франко); В цю хвилину над табором пролунав сигнал на вечірній огляд (Л. Словник української мови у 20 томах
  6. сигнал — сигна́л: ◊ алярмовий сигна́л → алярмовий Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. сигнал — сигна́л (нім. Signal, від лат. signum – знак) 1. Звуковий, зоровий, електричний чи інший умовний знак для передавання розпоряджень, повідомлень тощо. 2. С. зображення – імпульс електричного струму, який відповідає окремим елементам зображення в телебаченні. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. сигнал — Носій повідомлення, який уможливлює його передачу на віддаль або реєстрацію; може мати вигляд умовного знака (напр., малюнка, літер) або зміни фізич. величини, хоча б один з параметрів якої (напр. Універсальний словник-енциклопедія
  9. сигнал — ПОПЕРЕ́ДЖЕННЯ (наперед, заздалегідь зроблене повідомлення про щось), СИГНА́Л, ЗАСТЕРЕ́ЖЕННЯ, ЗАСТОРО́ГА рідше, ОСТОРО́ГА, ПЕРЕСТОРО́ГА, ПЕРЕСТЕРЕ́ЖЕННЯ. Словник синонімів української мови
  10. сигнал — СИГНА́Л, ч. 1. род. у. Зоровий або слуховий умовний знак для передачі якого-небудь повідомлення, розпорядження, команди і т. ін. Голос дзвоника — се був наш умовлений сигнал (Фр. Словник української мови в 11 томах
  11. сигнал — рос. сигнал 1. Звуковий, зоровий, електричний, електронний чи інший умовний знак для передавання розпоряджень, повідомлень тощо. 2. Зображення, імпульс електричного струму, який відповідає елементам зображення на екрані телевізора, комп'ютера. Eкономічна енциклопедія