сигнал

ПОПЕРЕ́ДЖЕННЯ (наперед, заздалегідь зроблене повідомлення про щось), СИГНА́Л, ЗАСТЕРЕ́ЖЕННЯ, ЗАСТОРО́ГА рідше, ОСТОРО́ГА, ПЕРЕСТОРО́ГА, ПЕРЕСТЕРЕ́ЖЕННЯ. (Касьянов:) Прошу пробачити, що я без попередження, але мені хотілося потиснути вам руку за блискучий маневр (Л. Дмитерко); Думав він про загадковий клопіт, який завдали нові дослідження, а не про той брудний лист, який так обурливо несправедливо Куцевич назвав сигналом (Н. Рибак); У думках переносився він додому, на Хуторці, пригадував застереження дружини, потім знов засинав (З. Тулуб); Він розбивав оті застороги, якими вона мала намір надійно відгородитися од нього (П. Колесник); Я вчеплююсь у мотуз і, як завжди, без особливої радості вислуховую усі мамині остороги (М. Стельмах); Раз у раз дає швейцар мені старий Суворі вказівки й тверді перестороги (М. Рильський). — Пор. 1. попереджа́ти.

СИГНА́Л (умовне попередження, умовна вказівка), ЗНАК, ПОЗИВНІ́, ГА́СЛО, ПОВІ́СТКА, ОПОВІ́СТКА рідше, ПОКА́ЖЧИК, ПОКАЗНИ́К, ПО́КЛИК.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

сигнал — (умовне попередження) гасло, знак, (частий) позивні. Словник синонімів Полюги
сигнал — сигна́л 1 іменник чоловічого роду умовний знак; попередження сигна́л 2 іменник чоловічого роду пристрій арх. Орфографічний словник української мови
сигнал — [сиегнал] -лу, м. (на) -л'і, мн. -лие, -л'іў Орфоепічний словник української мови
сигнал — ч. 1》 род. -у. Зоровий або слуховий умовний знак для передачі якого-небудь повідомлення, розпорядження, команди і т. ін. || перен. Дія, подія, що стає поштовхом, стимулом до початку чого-небудь, закликом до чогось. 2》 род. -у, перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
сигнал — Повістка, гасло, яса, знак, визнак, попереджа Словник чужослів Павло Штепа
сигнал — СИГНА́Л, ч. 1. род. у. Зоровий або слуховий умовний знак для передачі якого-небудь повідомлення, розпорядження, команди і т. ін. Голос дзвоника – се був наш умовлений сигнал (І. Франко); В цю хвилину над табором пролунав сигнал на вечірній огляд (Л. Словник української мови у 20 томах
сигнал — сигна́л: ◊ алярмовий сигна́л → алярмовий Лексикон львівський: поважно і на жарт
сигнал — сигна́л (нім. Signal, від лат. signum – знак) 1. Звуковий, зоровий, електричний чи інший умовний знак для передавання розпоряджень, повідомлень тощо. 2. С. зображення – імпульс електричного струму, який відповідає окремим елементам зображення в телебаченні. Словник іншомовних слів Мельничука
сигнал — Носій повідомлення, який уможливлює його передачу на віддаль або реєстрацію; може мати вигляд умовного знака (напр., малюнка, літер) або зміни фізич. величини, хоча б один з параметрів якої (напр. Універсальний словник-енциклопедія
сигнал — СИГНА́Л, ч. 1. род. у. Зоровий або слуховий умовний знак для передачі якого-небудь повідомлення, розпорядження, команди і т. ін. Голос дзвоника — се був наш умовлений сигнал (Фр. Словник української мови в 11 томах
сигнал — рос. сигнал 1. Звуковий, зоровий, електричний, електронний чи інший умовний знак для передавання розпоряджень, повідомлень тощо. 2. Зображення, імпульс електричного струму, який відповідає елементам зображення на екрані телевізора, комп'ютера. Eкономічна енциклопедія