сигнал

СИГНА́Л, ч.

1. род. у. Зоровий або слуховий умовний знак для передачі якого-небудь повідомлення, розпорядження, команди і т. ін.

Голос дзвоника — се був наш умовлений сигнал (Фр., IV, 1950, 366);

В цю хвилину над табором пролунав сигнал на вечірній огляд (Сміл., Зустрічі, 1936, 107);

Сигнал бойової тривоги раптом порушив спокій (Ткач, Моряки, 1948, 32);

*У порівн. Неля замислилась. Одна сцена з минулих років виринула в її пам’яті, ніби застережний сигнал (Вільде, Сестри.., 1958, 356);

// перен. Дія, подія, що стає поштовхом, стимулом до початку чого-небудь, закликом до чогось.

Вбивство [князя] Андрія стало сигналом до повстання в Боголюбові й у Владимирі (Іст. СРСР, І, 1956, 61);

Перемога революції в столиці стала сигналом до виступів трудящих і в інших районах країни (Ком. Укр., 2, 1967, 29).

2. род. у, перен. Попередження, повідомлення про те (перев. небажане), що відбувається або може відбутися.

Вже йшли сигнали, що поїзд рушив із Каменоброду (Фр., IV, 1950, 366);

— Ви знаєте, що в пресі були сигнали про незадовільний стан вирубки бука у ваших лісах (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 200);

Чуйно прислухатися до голосу мас, уважно ставитися до їх сигналів, оперативно реагувати на них — обов’язок кожного керівника (Ком. Укр., 6, 1962, 9).

3. род. у, спец. Вияв функціонування чогось, що викликає відповідну реакцію якого-небудь приладу або організму.

В радіотелеметричних системах показники вимірювальних приладів перетворюються в електричні сигнали, які управляють роботою радіопередавачів (Наука.., 2, 1958, 4);

Згідно з вченням І. П. Павлова, кора головного мозку постійно одержує сигнали не тільки із зовнішнього середовища через органи почуттів, а й з внутрішніх органів (Фізіол. ж., II, 4, 1956, 91);

Станції спостереження.. безперервно реєструють сигнали, що надходять з борту космічної ракети (Рад. Укр., 4.I 1959, 1).

4. род. а. Пристрій на автомобілі, мотоциклі і т. ін. для звукової сигналізації.

Дівчина-шофер натиснула кнопку сигнала, ледь-ледь захрипів гудок (Головко, І, 1957, 463);

На автомобілях застосовується електричний звуковий сигнал вібраційного типу (Підручник шофера.., 1960, 165).

Дава́ти (да́ти, подава́ти, пода́ти) сигна́л — те саме, що сигналізува́ти.

Шофер давав сигнали, і сирена хрокала, як дикий гірський кабан (Донч., II, 1956, 171);

Гайдук приклав до рота ріг, щоб дати сигнал (Довж., І, 1958, 270);

Спершись одною рукою на луку сідла, він подає другою умовний сигнал (Рибак, Опов., 1949, 159);

Коли піхота наблизилась до річечки, Микола з свого «максима» подав сигнал до бою (Збан., Незабутнє, 1953, 31);

— Може, там хто буде в’язнути до вас…Або говорити різні такі слова… нехороші. То ви нам скажіть. Дайте тільки сигнал… (Гончар, III, 1959, 201).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сигнал — (умовне попередження) гасло, знак, (частий) позивні. Словник синонімів Полюги
  2. сигнал — сигна́л 1 іменник чоловічого роду умовний знак; попередження сигна́л 2 іменник чоловічого роду пристрій арх. Орфографічний словник української мови
  3. сигнал — [сиегнал] -лу, м. (на) -л'і, мн. -лие, -л'іў Орфоепічний словник української мови
  4. сигнал — ч. 1》 род. -у. Зоровий або слуховий умовний знак для передачі якого-небудь повідомлення, розпорядження, команди і т. ін. || перен. Дія, подія, що стає поштовхом, стимулом до початку чого-небудь, закликом до чогось. 2》 род. -у, перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сигнал — Повістка, гасло, яса, знак, визнак, попереджа Словник чужослів Павло Штепа
  6. сигнал — СИГНА́Л, ч. 1. род. у. Зоровий або слуховий умовний знак для передачі якого-небудь повідомлення, розпорядження, команди і т. ін. Голос дзвоника – се був наш умовлений сигнал (І. Франко); В цю хвилину над табором пролунав сигнал на вечірній огляд (Л. Словник української мови у 20 томах
  7. сигнал — сигна́л: ◊ алярмовий сигна́л → алярмовий Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. сигнал — сигна́л (нім. Signal, від лат. signum – знак) 1. Звуковий, зоровий, електричний чи інший умовний знак для передавання розпоряджень, повідомлень тощо. 2. С. зображення – імпульс електричного струму, який відповідає окремим елементам зображення в телебаченні. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. сигнал — Носій повідомлення, який уможливлює його передачу на віддаль або реєстрацію; може мати вигляд умовного знака (напр., малюнка, літер) або зміни фізич. величини, хоча б один з параметрів якої (напр. Універсальний словник-енциклопедія
  10. сигнал — ПОПЕРЕ́ДЖЕННЯ (наперед, заздалегідь зроблене повідомлення про щось), СИГНА́Л, ЗАСТЕРЕ́ЖЕННЯ, ЗАСТОРО́ГА рідше, ОСТОРО́ГА, ПЕРЕСТОРО́ГА, ПЕРЕСТЕРЕ́ЖЕННЯ. Словник синонімів української мови
  11. сигнал — рос. сигнал 1. Звуковий, зоровий, електричний, електронний чи інший умовний знак для передавання розпоряджень, повідомлень тощо. 2. Зображення, імпульс електричного струму, який відповідає елементам зображення на екрані телевізора, комп'ютера. Eкономічна енциклопедія