1. Словник української мови в 11 томах

сигналити

СИГНА́ЛИТИ, лю, лиш, недок. Те саме, що сигналізува́ти 1, 2.

Клюкін почав їм сигналити прапорцями (Тулуб, В степу.., 1964, 395);

Дзвеніли трамваї, сигналили автомашини, поскрипували на поворотах опецькуваті тролейбуси (Дмит., Розлука, 1957, 50);

Всі раптом згадали, що вже пізно і, мабуть, треба сигналити на вечерю (Ів., Вел. очі, 1956, 53);

Із вишки із сторожової Сигналять хлопці: турки мчать! (Шпорта, Ти в серці.., 1954, 173);

В тому кінці села затрубив пастух — сигналив жінкам, щоб корови доїли (Томч., Готель.., 1960, 68).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сигналити — сигна́лити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. сигналити — -лю, -лиш, недок. Те саме, що сигналізувати 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сигналити — СИГНА́ЛИТИ, лю, лиш, недок. Те саме, що сигналізува́ти 1, 2. Клюкін почав їм сигналити прапорцями (З. Тулуб); Дзвеніли трамваї, сигналили автомашини, поскрипували на поворотах опецькуваті тролейбуси (Л. Словник української мови у 20 томах
  4. сигналити — СИГНАЛІЗУВА́ТИ (передавати умовними знаками якесь розпорядження, повідомлення), СИГНА́ЛИТИ, СПОВІЩА́ТИ, СЕМАФО́РИТИ розм. (семафором або руками). — Док.: сигналізува́ти, просигна́лити, просигналізува́ти, сповісти́ти. Словник синонімів української мови