1. Орфоепічний словник української мови

синюватий

синюва́тий

[сиен'уватией]

м. (на) -тому/-т'ім, мн. -т'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. синюватий — синюва́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. синюватий — див. синій Словник синонімів Вусика
  3. синюватий — -а, -е. Із синім відтінком, трохи синій. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. синюватий — СИНЮВА́ТИЙ, а, е. Із синім відтінком, трохи синій. Великі синюваті очі розплющились, веселі брови піднялись угору (І. Нечуй-Левицький); Я чув, Тарасе, шум твоїх гаїв, Я бачив ранку небо синювате (А. Словник української мови у 20 томах
  5. синюватий — Синюва́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. синюватий — СИНЮВА́ТИЙ, а, е. З синім відтінком, трохи синій. Великі синюваті очі розплющились, веселі брови піднялись угору (Н.-Лев., І, 1956, 185); Я чув, Тарасе, шум твоїх гаїв, Я бачив ранку небо синювате (Мал. Словник української мови в 11 томах