1. Орфоепічний словник української мови

сосна

со́сна

[сосна і сосна]

сосние/сосни, м. (на) сос(‘)ні/ соус(‘)н'і, мн. сосние, сосеин/-сон

дв'і сосни

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сосна — со́сна́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. сосна — сосни, ж. 1》 Вічнозелене хвойне дерево, перев. з прямим високим стовбуром, довгою хвоєю і невеликими шишками, або такі дерева в сукупності. || Деревина цього дерева. || Гілка цього дерева. 2》 Сосновий гай, ліс; сосняк. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сосна — СО́СНА́, со́сни́, ж. 1. Вічнозелене хвойне дерево, перев. з прямим високим стовбуром, довгою хвоєю і невеликими шишками, або такі дерева в сукупності. Словник української мови у 20 томах
  4. сосна — Хвойне дерево або кущ родини соснових, поширене в зонах помірного клімату пн. півкулі; бл. 80 видів; листки зимостійкі (живуть 4 роки), розміщені на вкорочених пагонах; суцвіття у вигляді шишки; в Україні найпоширеніша... Універсальний словник-енциклопедія
  5. сосна — на вербі́ гру́ші, жарт. 1. зі сл. наговори́ти, набала́кати і т. ін. Нісенітниці, дурниці. (Ївга:) Наговорить (писар) на вербі груші! Та він .. рад Левка живого з’їсти, бо хоче, щоб я замість Левка та пішла за нього! (Г. Фразеологічний словник української мови
  6. сосна — Со́сна́, -ни́, -ні́, со́сно! со́сни, со́со́н і со́сен, со́снам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. сосна — СО́СНА́, со́сни́, ж. 1. Вічнозелене хвойне дерево, перев. з прямим високим стовбуром, довгою хвоєю і невеликими шишками, або такі дерева в сукупності. Словник української мови в 11 томах
  8. сосна — Сосна, -ни ж. Сосна А в бору сосна колихалася. Чуб. III. 191. ум. со́сонка, со́сонька, со́соночка, соснонька, со́сночка. Чуб. III. 240. Мет. 20. Словник української мови Грінченка