сосна
СО́СНА́, со́сни́, ж.
1. Вічнозелене хвойне дерево, перев. з прямим високим стовбуром, довгою хвоєю і невеликими шишками, або такі дерева в сукупності.
З-за темних сосен, з-за кучерявих дубів пробивалися рожеві промені (Марко Вовчок);
Вищі від усіх дерев стояли тут сосни .. з голими, жовтими, як віск, стовбурами і зеленими, рясними вершинами (С. Скляренко);
Де березина витісняла сосну та пропускала паруси сонця, все, здавалось, залите було зеленим бенгальським вогнем (М. Коцюбинський);
Весною сосна найбуйніше росте – відкладаються нові клітини, вона росте в товщину й угору (Ю. Яновський);
Сосна кедрова;
Сосна гірська;
* У порівн. Прямий [Еней], як сосна (І. Котляревський);
// Деревина цього дерева.
Вогник над свічкою ворушиться, як бджола коло квітки, пахне мертвяком і стружками з сосни (Ю. Яновський);
// Гілка цього дерева.
Бачу – по дорозі сосну розкидають (Я. Щоголів);
– Та хай сосни в посадці наламають! – гукнула котрась [з дівчат] (А. Головко).
2. Сосновий гай, ліс; сосняк.
Незабаром вони натрапили на громаду хлопців, що сиділи в сосні на піску (Григорій Тютюнник).
△ (1) Ке́дро́ва со́сна́ – поширене в Азії і горах Європи, зокрема Карпат, хвойне дерево з великими шишками з їстівним насінням – так званими кедровими горішками; кедрина, кедр.
◇ (2) Тако́го, що на вербі́ гру́ші, а на сосні́ я́блука росту́ть (д) див. гру́ша.
Значення в інших словниках
- сосна — со́сна́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- сосна — [сосна і сосна] сосние/сосни, м. (на) сос(‘)ні/ соус(‘)н'і, мн. сосние, сосеин/-сон дв'і сосни Орфоепічний словник української мови
- сосна — сосни, ж. 1》 Вічнозелене хвойне дерево, перев. з прямим високим стовбуром, довгою хвоєю і невеликими шишками, або такі дерева в сукупності. || Деревина цього дерева. || Гілка цього дерева. 2》 Сосновий гай, ліс; сосняк. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сосна — Хвойне дерево або кущ родини соснових, поширене в зонах помірного клімату пн. півкулі; бл. 80 видів; листки зимостійкі (живуть 4 роки), розміщені на вкорочених пагонах; суцвіття у вигляді шишки; в Україні найпоширеніша... Універсальний словник-енциклопедія
- сосна — на вербі́ гру́ші, жарт. 1. зі сл. наговори́ти, набала́кати і т. ін. Нісенітниці, дурниці. (Ївга:) Наговорить (писар) на вербі груші! Та він .. рад Левка живого з’їсти, бо хоче, щоб я замість Левка та пішла за нього! (Г. Фразеологічний словник української мови
- сосна — Со́сна́, -ни́, -ні́, со́сно! со́сни, со́со́н і со́сен, со́снам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сосна — СО́СНА́, со́сни́, ж. 1. Вічнозелене хвойне дерево, перев. з прямим високим стовбуром, довгою хвоєю і невеликими шишками, або такі дерева в сукупності. Словник української мови в 11 томах
- сосна — Сосна, -ни ж. Сосна А в бору сосна колихалася. Чуб. III. 191. ум. со́сонка, со́сонька, со́соночка, соснонька, со́сночка. Чуб. III. 240. Мет. 20. Словник української мови Грінченка