1. Орфоепічний словник української мови

спливти

спливти́

[сплиеўти]

-иеву, -иевеш, -иевеимо, -иевеите; мин. сплиў, сплиеўла; нак. -иеви, -иев'іт'

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спливти — спливти́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. спливти — див. спливати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спливти — СПЛИВТИ́ див. сплива́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. спливти — бага́то (чима́ло) води́ сплило́ (спливло́, упливло́, утекло́ і т. ін.). 1. Минуло багато часу з якоїсь пори, після якоїсь події. Відтоді багато води сплило.., але пригадуються події тих днів так виразно, наче було це вчора (Л. Фразеологічний словник української мови
  5. спливти — ВИНИКА́ТИ (починати існувати, набувати реальності; у голові, в серці — про думки, почуття), ПОВСТАВА́ТИ (ПОСТАВА́ТИ), СТАВА́ТИ, З'ЯВЛЯ́ТИСЯ, ПОЯВЛЯ́ТИСЯ, УТВО́РЮВАТИСЯ, СТВО́РЮВАТИСЯ, ВИТВО́РЮВАТИСЯ, ЗДІЙМА́ТИСЯ, ЗАРО́ДЖУВАТИСЯ, БРА́ТИСЯ... Словник синонімів української мови
  6. спливти — Спливти́ і спли́сти́, спливу́, -ве́ш, -ву́ть; сплив, сплила́, сплили́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. спливти — СПЛИВТИ́ див. сплива́ти. Словник української мови в 11 томах
  8. спливти — Сплива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. спливти і сплисти, -ву, -веш, гл. 1) Сплывать, сплыть, уплывать по водѣ внизъ. Третій раз ступив — вода пойняла, вода пойняла й шапочка сплила. Грин. ІІІ. 279. Як мій вік молодий сплив! Г. Барв. 114. 2) Всплывать, всплыть. Словник української мови Грінченка