1. Орфоепічний словник української мови

спричинити

спричини́ти

[сприечиенитие]

-н'у, -иниеш; нак. -ни, -н'іт'

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спричинити — спричини́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. спричинити — див. спричиняти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спричинити — СПРИЧИНИ́ТИ див. спричиня́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. спричинити — СПРИЧИНЯ́ТИ що (бути причиною появи чого-небудь), СПРИЧИ́НЮВАТИ, ПОРО́ДЖУВАТИ, ВИКЛИКА́ТИ, ЗУМО́ВЛЮВАТИ, ДАВА́ТИ, ПРИНО́СИТИ, НЕСТИ, СІ́ЯТИ, ПРИВО́ДИТИ до чого (доводити до яких-небудь наслідків); ПРИЗВО́ДИТИ до чого, ЗАПОДІ́ЮВАТИ що, ЗАВДАВА́ТИ чого... Словник синонімів української мови
  5. спричинити — СПРИЧИНИ́ТИ див. спричиня́ти. Словник української мови в 11 томах