1. Орфоепічний словник української мови

спритність

спри́тність

[сприт(')н'іс'т']

-тнос'т'і, ор. -т(‘)н'іс'т'у

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спритність — спри́тність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. спритність — -ності, ж. Властивість за знач. спритний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спритність — СПРИ́ТНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. спри́тний. З незвичайною спритністю, мов вихор, крутнувся він (Я. Качура); Тимофій з незвичною спритністю влетів у Буг, і не скоро його голова піднялась над водою (М. Словник української мови у 20 томах
  4. спритність — Спри́тність, -ности, -ності Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. спритність — СПРИ́ТНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. спри́тний. З незвичайною спритністю, мов вихор, крутнувся він (Кач., Вибр., 1947, 213); Тимофій з незвичною спритністю влетів у Буг, і не скоро його голова піднялась над водою (Стельмах, II, 1962, 203)... Словник української мови в 11 томах
  6. спритність — Спритність, -ности ж. Понятливость, смѣтливость, ловкость, проворство, находчивость. Се діло зоставте спритності жіночій. Левиц. І. 313. Словник української мови Грінченка