спритність
Спритність, -ности
ж. Понятливость, смѣтливость, ловкость, проворство, находчивость. Се діло зоставте спритності жіночій. Левиц. І. 313.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спритність — спри́тність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- спритність — [сприт(')н'іс'т'] -тнос'т'і, ор. -т(‘)н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- спритність — -ності, ж. Властивість за знач. спритний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спритність — СПРИ́ТНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. спри́тний. З незвичайною спритністю, мов вихор, крутнувся він (Я. Качура); Тимофій з незвичною спритністю влетів у Буг, і не скоро його голова піднялась над водою (М. Словник української мови у 20 томах
- спритність — Спри́тність, -ности, -ності Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- спритність — СПРИ́ТНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. спри́тний. З незвичайною спритністю, мов вихор, крутнувся він (Кач., Вибр., 1947, 213); Тимофій з незвичною спритністю влетів у Буг, і не скоро його голова піднялась над водою (Стельмах, II, 1962, 203)... Словник української мови в 11 томах