1. Словник української мови Грінченка

спритно

Спритно

нар. Понятливо, смѣтливо, ловко, проворно.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спритно — спри́тно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. спритно — Присл. до спритний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спритно — СПРИ́ТНО. Присл. до спри́тний. Секлета з Морозихою спритно метнулись у двір (К. Гордієнко); Щоб хлібом заживиться, На панському лану за сніп щороку жав Пшеницю жовту він та жито воскувате, – І мало хто з женців умів так спритно жати (М. Словник української мови у 20 томах
  4. спритно — СПРИ́ТНО. Присл. до спри́тний. Секлета з Морозихою спритно метнулись у двір (Горд., Чужу ниву.., 1939, 48); Щоб хлібом заживиться, На панському лану за сніп щороку жав Пшеницю жовту він та жито воскувате... Словник української мови в 11 томах