1. Орфоепічний словник української мови

спілкуватися

спілкува́тися

[сп'ілкуватиес'а]

-уйус'а, -уйеіс':а, -уйеіц':а, -уйуц':а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спілкуватися — спілкува́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. спілкуватися — Мати діло, контактуватися, мати <�підтримувати> контакт <�зв'язок>; (звуками) порозуміватися, комунікуватися; (для дій) об'єднуватися. Словник синонімів Караванського
  3. спілкуватися — -уюся, -уєшся, недок. 1》 Підтримувати взаємні стосунки, діловий, дружній зв'язок із ким-небудь. || Розуміти одне одного; порозуміватися. 2》 Об'єднуватися для спільних дій. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. спілкуватися — СПІЛКУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. 1. Підтримувати взаємні стосунки, зустрічатися, мати спілкування з кимось. Вчитель повинен бути завжди і всюди вчителем. Його обов'язок – піднімати, облагороджувати всіх тих, хто з ним спілкується (Ю. Словник української мови у 20 томах
  5. спілкуватися — СПІЛКУВА́ТИСЯ (підтримувати взаємні стосунки, зв'язки), КОНТАКТУВА́ТИ, КОНТАКТУВА́ТИСЯ, ЗНОСИ́ТИСЯ (вступати в стосунки, установлювати зв'язки з кимсь). Вчитель повинен бути завжди і всюди вчителем. Словник синонімів української мови
  6. спілкуватися — СПІЛКУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. 1. Підтримувати взаємні стосунки, діловий, дружній зв’язок із ким-небудь. Вчитель повинен бути завжди і всюди вчителем. Його обов’язок — піднімати, облагороджувати всіх тих, хто з ним спілкується (Збан., Малин. Словник української мови в 11 томах