стежина

Значення в інших словниках

1. стежина — стежи́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. стежина — див. стежка Словник синонімів Вусика
3. стежина — СТЕЖИ́НА, и, ж. 1. Те саме, що сте́жка 1. З-за кущів юрба мисливська На стежину вибігає (Леся Українка); Восени реве [Стрий] грізно і піниться, заливаючи вузьку стежину, що в'ється попід скалою здовж його берега (І. Словник української мови у 20 томах
4. стежина — -и, ж. 1》 Те саме, що стежка 1). 2》 перен. Те саме, що стежка 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
5. стежина — обра́ти / обира́ти (свою́) сте́жку (стежи́ну, доро́гу і т. ін.) яку, чого і без додатка. Визначити, вирішити, чим займатися, як жити. Фразеологічний словник української мови
6. стежина — ДОРО́ГА (напрям чиєїсь діяльності, життєві обставини), ШЛЯХ, ПУТЬ, СТЕ́ЖКА розм., СТЕЖИ́НА розм. рідше, СТЕЗЯ́ книжн., ТРОПА́ поет.; МАНІВЦІ́ (МАНІВЕ́ЦЬ рідше) розм. (діяльність або розвиток, спрямовані в обхід чого-небудь). Словник синонімів української мови
7. стежина — СТЕЖИ́НА, и, ж. 1. Те саме, що сте́жка 1. З-за кущів юрба мисливська На стежину вибігає (Л. Укр., І, 1951, 365); Восени реве [Стрий] грізно і піниться, заливаючи вузьку стежину, що в’ється попід скалою здовж його берега (Фр. Словник української мови в 11 томах