1. Орфоепічний словник української мови

стерти

сте́рти

[стертие]

з'ітру, з'ітреиш/з'ітреш, з'ітреимо, з'ітреитеи/з'ітреите; нак. з'ітри, з'ітр'іт'

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стерти — сте́рти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. стерти — СТЕ́РТИ див. стира́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. стерти — див. стирати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стерти — змести́ (сте́рти) з лиця́ землі́ кого, що. Знищити, розгромити. — Вони б мали й один одного в ложці води втопити, з лиця землі змести!.. (Панас Мирний); — Боже милосердний .. не дай розпалитися пожежі .. змети з лиця землі схизматицьку нечисть .. Фразеологічний словник української мови
  5. стерти — НАТЕ́РТИ (про взуття, одяг і т. ін. — тертям завдати болю, ушкодити шкіру), НАМУ́ЛЯТИ (НАМУ́ЛИТИ), СТЕ́РТИ підсил., НАМ'Я́ТИ розм., ПОШМУГЛЯ́ТИ розм.; НАМОЗО́ЛИТИ (з утворенням мозолів). — Недок. Словник синонімів української мови
  6. стерти — Сте́рти, див. стира́ти Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. стерти — СТЕ́РТИ див. стира́ти. Словник української мови в 11 томах
  8. стерти — Стерти, -ся см. стирати, -ся. Словник української мови Грінченка