стрімкий

Значення в інших словниках

1. стрімкий — стрімки́й прикметник Орфографічний словник української мови
2. стрімкий — Стрімчастий, крутий, прямовисний, урвистий, ок. стрімголовий; СОВ. НАВАЛЬНИЙ; (стовбур) рівний, гінкий; (- вежу) шпичастий, шпилястий; (ніс) гострий. Словник синонімів Караванського
3. стрімкий — див. крутий Словник синонімів Вусика
4. стрімкий — СТРІМКИ́Й, а́, е́. 1. Майже прямовисний, крутий; протилежне пологий, положистий. Івонко пропонує дорогу “через горб” навпростець. Чи добре буде? Бо горб стрімкий. Словник української мови у 20 томах
5. стрімкий — -а, -е. 1》 Майже прямовисний, крутий; прот. спадистий, положистий. || Дуже крутий, прямовисний (про обрив, стіну урвища, ущелини і т. ін.). || Із спуском або підйомом, нерівний (про дорогу, стежку і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
6. стрімкий — КРУТИ́Й (про схил, берег — майже вертикальний), СТРІМКИ́Й, СТРІМЧА́СТИЙ, ПРЯМОВИ́СНИЙ, ПРОСТОВИ́СНИЙ розм., ПРИ́КРИЙ заст.; УРВИ́СТИЙ, ОБРИ́ВИСТИЙ, ОБРИ́ВЧАСТИЙ, ОБІ́РВАНИЙ (внаслідок обвалу); КРУТОБО́КИЙ (який має майже вертикальні схили з різних боків). Словник синонімів української мови
7. стрімкий — Стрімки́й, -ка́, -ке́; -кі́, -ки́х Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. стрімкий — СТРІМКИ́Й, а́, е́. 1. Майже прямовисний, крутий; протилежне пологий, положистий. Івонко пропонує дорогу «через горб» навпростець. Чи добре буде? Бо горб стрімкий. «Хай», погоджується Дарка (Вільде, Повнол. Словник української мови в 11 томах
9. стрімкий — Стрімкий, -а, -е 1) Высокій, тонкій и високій; крутой. Стрімка хата. Канев. у. Цей причілок дуже стрімкий. 2) Стоймя стоящій (о пахоти). Як кидаєш зерно на стрімку ріллю, то зерно западає глибоко. Волч. у. Словник української мови Грінченка