1. Орфоепічний словник української мови

східний

схі́дний

[сх’іднией]

м. (на) -дному/-д(‘)н'ім, мн. -д(‘)н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. східний — схі́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. східний — СХІ́ДНИЙ, а, е. Прикм. до схід¹; протилежне західний. Наші війська вже захопили східну околицю села – і просувалися далі (Григорій Тютюнник); Помалу-малу синя імла рідшає, яснішає, східний край неба обливається широким усміхом світання (М. Словник української мови у 20 томах
  3. східний — -а, -е. Прикм. до схід I; прот. західний. Східний вітер — вітер, який віє зі сходу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. східний — СХІ́ДНИЙ (властивий країнам, народам, мовам, культурі Сходу, стосовний їх), ОРІЄНТА́ЛЬНИЙ книжн. Всяке буття є страждання, так східні мудреці вчать. Нірвана, кажуть (О. Словник синонімів української мови
  5. східний — СХІ́ДНИЙ, а, е. Прикм. до схід¹; протилежне західний. Наші війська вже захопили східну околицю села — і просувалися далі (Тют., Вир, 1964, 500); Помалу-малу синя імла рідшає, яснішає, східний край неба обливається широким усміхом світання (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  6. східний — Східний, -а, -е, — ній, -я, -є Восточный. Східній край неба. Дані Висока надивилась на волохів, на турків і позичила в іх трохи східнього смаку. Левиц. Пов. 204. Словник української мови Грінченка