1. Словник української мови в 11 томах

східний

СХІ́ДНИЙ, а, е. Прикм. до схід¹; протилежне західний.

Наші війська вже захопили східну околицю села — і просувалися далі (Тют., Вир, 1964, 500);

Помалу-малу синя імла рідшає, яснішає, східний край неба обливається широким усміхом світання (Коцюб., І, 1955, 179);

Пороли пишні судна морську хвилю. Везли багатства східної країни (Фр., XIII, 1954, 415);

Крім традиційної баранини, подали молочну телятину, дичину й рибу із різними підливами. Потім з’явилися східні ласощі (Тулуб, В степу.., 1964, 343).

Схі́дний ві́тер — вітер, який віє зі сходу.

Дим понесуть над землею східні вітри, та невтішна мати до кінця своїх днів питатиметься в подорожніх: «А чи не бачили, чи не чули?» (Довж., І, 1958, 356).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. східний — схі́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. східний — [сх’іднией] м. (на) -дному/-д(‘)н'ім, мн. -д(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  3. східний — СХІ́ДНИЙ, а, е. Прикм. до схід¹; протилежне західний. Наші війська вже захопили східну околицю села – і просувалися далі (Григорій Тютюнник); Помалу-малу синя імла рідшає, яснішає, східний край неба обливається широким усміхом світання (М. Словник української мови у 20 томах
  4. східний — -а, -е. Прикм. до схід I; прот. західний. Східний вітер — вітер, який віє зі сходу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. східний — СХІ́ДНИЙ (властивий країнам, народам, мовам, культурі Сходу, стосовний їх), ОРІЄНТА́ЛЬНИЙ книжн. Всяке буття є страждання, так східні мудреці вчать. Нірвана, кажуть (О. Словник синонімів української мови
  6. східний — Східний, -а, -е, — ній, -я, -є Восточный. Східній край неба. Дані Висока надивилась на волохів, на турків і позичила в іх трохи східнього смаку. Левиц. Пов. 204. Словник української мови Грінченка