татко

та́тко

атко]

-ка, м. (на) -ков'і/-ку

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. татко — «ключник»[ IV, 486] (порівн. фамільярну форму звертання львівських вуличників «Тату!» на лад шанобливого звертання до старших чужих чоловіків по говірках; татусю, батьку, вуйку, стрику, бадіко, дядьку) [ОГ] Словник з творів Івана Франка
  2. татко — та́тко іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. татко — див. батько Словник синонімів Вусика
  4. татко — ТА́ТКО, а, ч. Пестл. до та́то. Татко наказав посипати свіжим піском усі стежки коло будинку (Леся Українка); Як вона [мачуха] пішла, вони [діти] всі до татка (Б. Словник української мови у 20 томах
  5. татко — татко → тато Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. татко — -а, ч. Пестл. до тато. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. татко — Та́тко, -ка, -кові, та́тку! Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. татко — ТА́ТКО, а, ч. Пестл. до та́то. Татко наказав посипати свіжим піском усі стежки коло будинку (Л. Укр., III, 1952, 663); Як вона [мачуха] пішла, вони [діти] всі до татка (Гр., II, 1963, 406); — Татку, татку, хтось тарабанить у вікно, — тремтить біля сонного батька дівча (Стельмах, II, 1962, 70). Словник української мови в 11 томах
  9. татко — Татко, -ка м. 1) ум. отъ тато. Благословилась Марусенька да у свого татка на посадоньку сісти. Мет. 175. 2) Священникъ. Гол. IV. 347. Словник української мови Грінченка