1. Орфоепічний словник української мови

татусь

тату́сь

[татус']

-ус'а, ор. -усеим/-усем, м. (на) -усеив'і/-ус'у і -усев'і/-ус'у, кл. -ус'у

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. татусь — тату́сь іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. татусь — див. батько Словник синонімів Вусика
  3. татусь — ТАТУ́СЬ, я, ч. Пестл. до та́то. Вибравсь татусь, вибравсь рідний в далеку дорогу (П. Гулак-Артемовський); Синочок дивиться крізь тихий сум на мене: “Як ти змінивсь, татусь! Як схуд...” (В. Сосюра). Словник української мови у 20 томах
  4. татусь — -я, ч. Пестл. до тато. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. татусь — Тату́сь, -ту́ся́, -ту́се́ві, -ту́се́м, -ту́сю! Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. татусь — ТАТУ́СЬ, я, ч. Пестл. до та́то. Вибравсь татусь, вибравсь рідний в далеку дорогу (Г.-Арт., Байки.., 1955, 173); Синочок дивиться крізь тихий сум на мене: «Як ти змінивсь, татусь! Як схуд…» (Сос., II, 1958, 471). Словник української мови в 11 томах
  7. татусь — Татусь, татусьо, -ся м. ласк. отъ тато. Словник української мови Грінченка