1. Орфоепічний словник української мови

тирада

тира́да

[тиерада]

-дие, д. і м. -д'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тирада — тира́да іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. тирада — Пишномова, балаканина Словник чужослів Павло Штепа
  3. тирада — тира́да (франц. tirade, з італ. tirata, від tirare – тягти) довга фраза, багатослівна репліка, монолог, виголошений піднесеним тоном. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. тирада — ТИРА́ДА, и, ж. Довга фраза, багатослівна репліка в діалозі, виголошені в піднесеному тоні. Висказавши цю довгу тираду, граф аж відсапнув (І. Франко); Каргат в цю мить почав свою останню тираду з поклонами й прикладанням руки до серця (Ю. Словник української мови у 20 томах
  5. тирада — -и, ж. Довга фраза, багатослівна репліка в діалозі, виголошені в піднесеному тоні. || Монолог такого характеру в романі, п'єсі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. тирада — Тира́да, -ди; -ра́ди, -ра́д Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. тирада — ТИРА́ДА, и, ж. Довга фраза, багатослівна репліка в діалозі, виголошені в піднесеному тоні. Висказавши цю довгу тираду, граф аж відсапнув (Фр., VI, 1951, 221); Каргат в цю мить почав свою останню тираду з поклонами й прикладанням руки до серця (Шовк. Словник української мови в 11 томах