тлінність

тлі́нність

[тл’ін':іс'т']

-н:ос'т'і, ор. -н':іс'т'у

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тлінність — тлі́нність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. тлінність — ТЛІ́ННІСТЬ, ності, ж., книжн. 1. Властивість за знач. тлі́нний. Вона не наважувалася заговорити голосно тут, де відбувався такий видатний акт, акт відважної боротьби із смертю, із одвічними законами тлінності живого (Ю. Смолич). 2. рідко. Словник української мови у 20 томах
  3. тлінність — -ності, ж., книжн. 1》 Властивість за знач. тлінний 1). 2》 рідко. Те саме, що тлінь 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тлінність — ТЛІ́ННЯ (те, що розкладається або розклалось), ТЛІНЬ (ТЛІН) книжн., ТЛІ́ННІСТЬ книжн. Пахло передвечірнім степом, і, може, навіть пахло зовсім по-мирному, якби до запахів землі не мішались легкі запахи тління (Ю. Бедзик); Люд.. Словник синонімів української мови
  5. тлінність — ТЛІ́ННІСТЬ, ності, ж., книжн. 1. Властивість за знач. тлі́нний 1. Вона не наважувалася заговорити голосно тут, де відбувався такий видатний акт, акт відважної боротьби із смертю, із одвічними законами тлінності живого (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 204). Словник української мови в 11 томах