1. Орфоепічний словник української мови

тогочасний

тогоча́сний

[тогочаснией]

м. (на) -еіному/ -еі(‘)н'ім, мн. -еі(‘)н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тогочасний — тогоча́сний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. тогочасний — ТОГОЧА́СНИЙ, а, е. 1. Який був, існував раніше, в минулому, за тих часів; колишній; протилежне сьогочасний, теперішній. Автори давніх українських драм часто вводили в свої п'єси монологи... Словник української мови у 20 томах
  3. тогочасний — -а, -е. 1》 Який був, існував раніше, в минулому, за тих часів; колишній; прот. сьогочасний, теперішній. || Власт. минулому, тим часам. || у знач. ім. тогочасне, -ного, с. Те, що було, існувало раніше, в минулому, за тих часів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тогочасний — МИНУ́ЛИЙ (який пройшов, існував колись; пов'язаний з часом, який пройшов), КОЛИ́ШНІЙ, ПЕРЕ́ЙДЕНИЙ, ДОТЕПЕ́РІШНІЙ, ТОДІ́ШНІЙ, ТОГОЧА́СНИЙ, ПРОЙДЕ́ШНІЙ розм., БУ́ЛИЙ діал. Словник синонімів української мови
  5. тогочасний — Тогоча́сний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. тогочасний — ТОГОЧА́СНИЙ, а, е. 1. Який був, існував раніше, в минулому, за тих часів; колишній; протилежне сьогочасний, теперішній. Виходячи з інтересів народу, Сковорода осуджує тогочасне суспільство, сатирично змальовує життя поміщиків, чиновників... Словник української мови в 11 томах