1. Словник синонімів української мови

тогочасний

МИНУ́ЛИЙ (який пройшов, існував колись; пов'язаний з часом, який пройшов), КОЛИ́ШНІЙ, ПЕРЕ́ЙДЕНИЙ, ДОТЕПЕ́РІШНІЙ, ТОДІ́ШНІЙ, ТОГОЧА́СНИЙ, ПРОЙДЕ́ШНІЙ розм., БУ́ЛИЙ діал.; ПРОЖИ́ТИЙ, ПЕРЕЖИ́ТИЙ, ПЕРЕБУ́ТИЙ, ПЕРЕБУ́ЛИЙ (пов'язаний з колишнім життям); ПОПЕРЕ́ДНІЙ (який був, відбувся раніше чогось). О днів минулих даль крилата..! (В. Сосюра); Стоять з гарему звалища сумні, Садок і башта; тут в колишні дні Вродливі бранки вроду марнували (Леся Українка); Я оглядаюсь на неозоре поле літератури перейдених століть, і мене охоплює побожний подив: яка насиченість думками, настроями, образами, характерами у різних зіткненнях (М. Рильський); Мене змучило й невдоволило ще (з винятком поодиноких хвилин) моє дотеперішнє життя (О. Кобилянська); Битва розпочалась, по тодішньому звичаю, герцями (І. Нечуй-Левицький); "О мій загиблий, любий мій", Було подумає (вдова) І лічить Пройдешні дні (П. Воронько); Її чорну косу подекуди вже посріблила мудрість прожитих років (Я. Качура); Я так страшно змучивсь, так увесь погнувся Під ярмом — вагою пережитих літ (П. Грабовський); Пісня неначе промовила до її серця про перебуті турботи, про щастя кохання (І. Нечуй-Левицький); Гей, облітає яблуневий цвіт! Шкода, Марино, перебулих літ! (М. Рильський); Він попередньої ночі бачив погані сни (І. Франко). — Пор. 2. да́вній.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тогочасний — тогоча́сний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. тогочасний — [тогочаснией] м. (на) -еіному/ -еі(‘)н'ім, мн. -еі(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  3. тогочасний — ТОГОЧА́СНИЙ, а, е. 1. Який був, існував раніше, в минулому, за тих часів; колишній; протилежне сьогочасний, теперішній. Автори давніх українських драм часто вводили в свої п'єси монологи... Словник української мови у 20 томах
  4. тогочасний — -а, -е. 1》 Який був, існував раніше, в минулому, за тих часів; колишній; прот. сьогочасний, теперішній. || Власт. минулому, тим часам. || у знач. ім. тогочасне, -ного, с. Те, що було, існувало раніше, в минулому, за тих часів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тогочасний — Тогоча́сний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. тогочасний — ТОГОЧА́СНИЙ, а, е. 1. Який був, існував раніше, в минулому, за тих часів; колишній; протилежне сьогочасний, теперішній. Виходячи з інтересів народу, Сковорода осуджує тогочасне суспільство, сатирично змальовує життя поміщиків, чиновників... Словник української мови в 11 томах