тогочасний

МИНУ́ЛИЙ (який пройшов, існував колись; пов'язаний з часом, який пройшов), КОЛИ́ШНІЙ, ПЕРЕ́ЙДЕНИЙ, ДОТЕПЕ́РІШНІЙ, ТОДІ́ШНІЙ, ТОГОЧА́СНИЙ, ПРОЙДЕ́ШНІЙ розм., БУ́ЛИЙ діал.; ПРОЖИ́ТИЙ, ПЕРЕЖИ́ТИЙ, ПЕРЕБУ́ТИЙ, ПЕРЕБУ́ЛИЙ (пов'язаний з колишнім життям); ПОПЕРЕ́ДНІЙ (який був, відбувся раніше чогось). О днів минулих даль крилата..! (В. Сосюра); Стоять з гарему звалища сумні, Садок і башта; тут в колишні дні Вродливі бранки вроду марнували (Леся Українка); Я оглядаюсь на неозоре поле літератури перейдених століть, і мене охоплює побожний подив: яка насиченість думками, настроями, образами, характерами у різних зіткненнях (М. Рильський); Мене змучило й невдоволило ще (з винятком поодиноких хвилин) моє дотеперішнє життя (О. Кобилянська); Битва розпочалась, по тодішньому звичаю, герцями (І. Нечуй-Левицький); "О мій загиблий, любий мій", Було подумає (вдова) І лічить Пройдешні дні (П. Воронько); Її чорну косу подекуди вже посріблила мудрість прожитих років (Я. Качура); Я так страшно змучивсь, так увесь погнувся Під ярмом — вагою пережитих літ (П. Грабовський); Пісня неначе промовила до її серця про перебуті турботи, про щастя кохання (І. Нечуй-Левицький); Гей, облітає яблуневий цвіт! Шкода, Марино, перебулих літ! (М. Рильський); Він попередньої ночі бачив погані сни (І. Франко). — Пор. 2. да́вній.