1. Орфоепічний словник української мови

торгівець

торгі́вець

[тоург’івеиц']

-г'іўц'а, ор. -г'іўцеим, м. (на) -г'іўцеив'і/-г'іўц'у, мн. -г'іўц'і, -г'іўц'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. торгівець — торгіве́ць іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. торгівець — ТОРГІВЕ́ЦЬ див. торго́вець. Словник української мови у 20 томах
  3. торгівець — див. торговець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. торгівець — КУПЕ́ЦЬ (власник торговельного підприємства); КОМЕРСА́НТ (той, хто займається торговельними справами, перев. великими); НЕГОЦІА́НТ заст. (особа, що вела торгівлю з іншими країнами); ГІСТЬ іст. (перев. іноземний). Словник синонімів української мови
  5. торгівець — ТОРГІВЕ́ЦЬ див. торго́вець. Словник української мови в 11 томах