1. Орфоепічний словник української мови

точений

I [точеинией]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і, дієприкм.

II [точенией]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і, прикм.

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. точений — то́чений дієприкметник точе́ний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. точений — див. гострий Словник синонімів Вусика
  3. точений — ТОЧЕ́НИЙ, а, е. 1. Виготовлений, оброблений точінням. Кругом стола були поставлені непомальовані точені стільці з високими, грубо повирізуваними спинками (І. Словник української мови у 20 томах
  4. точений — I точ`ений-а, -е. 1》 Виготовлений, оброблений точінням. 2》 перен. З правильними, чітко окресленими обрисами, витонченої, досконалої форми (про частини людського тіла). II т`очений-а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до точити I 1-4). 2》 у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. точений — ВИ́ТОНЧЕНИЙ (перев. про тіло та його частини — приємний на вигляд завдяки гарно, чітко окресленим рисам, завершеній формі), ДОСКОНА́ЛИЙ, ТЕНДІ́ТНИЙ, НІ́ЖНИЙ, ТОНКИ́Й, ДЕЛІКА́ТНИЙ, ВИ́ТОЧЕНИЙ, ТОЧЕ́НИЙ (з чіткими контурами). Словник синонімів української мови
  6. точений — То́чений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. точений — ТО́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до точи́ти¹ 1-4. Добрий розум в голові, Гострі ножі у траві, Гострі ножі точені, В крові панів мочені… (Пісні та романси.. Словник української мови в 11 томах
  8. точений — Точений, -а, -е Точеный, токарской работы. Точенії тарелі. Гол. II. 632. Словник української мови Грінченка