транзит

транзи́т

[транзит]

-ту, м. (на) -т'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. транзит — транзи́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. транзит — Перевіз Словник чужослів Павло Штепа
  3. транзит — транзи́т (від лат. transitus – проходження, перехід) слідування пасажирів, вантажів, а також перевізних засобів від місця відправлення до пункту призначення через проміжні пункти. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. транзит — ТРАНЗИ́Т, у, ч. 1. Перевезення вантажів або пасажирів з однієї держави до іншої або з одного населеного пункту до іншого через проміжні пункти. Словник української мови у 20 томах
  5. транзит — (англ. transit) перевезення вантажів, вагонів, поїздів або пасажирів через проміжну станцію, дорогу, район між різними державами. Економічний словник
  6. транзит — -у, ч. 1》 Перевезення вантажів або пасажирів з однієї держави до іншої або з одного населеного пункту до іншого через проміжні пункти. || Перевезення вантажів без перевантажування або зупинки на проміжних пунктах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. транзит — Перевезення людей чи вантажів через певну територію. Універсальний словник-енциклопедія
  8. транзит — Транзи́т, -ту, -тові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. транзит — ТРАНЗИ́Т, у, ч. 1. Перевезення вантажів або пасажирів з однієї держави до іншої або з одного населеного пункту до іншого через проміжні пункти. Словник української мови в 11 томах
  10. транзит — рос. транзит перевезення пасажирів і вантажів з одного пункту до іншого через проміжні станції, дільниці тощо. Транзитні вантажі здебільшого перевозять маршрутні поїзди, які проходять сортувальні й дільничні станції без переробки. Eкономічна енциклопедія