транзит

Значення в інших словниках

1. транзит — транзи́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. транзит — Перевіз Словник чужослів Павло Штепа
3. транзит — транзи́т (від лат. transitus – проходження, перехід) слідування пасажирів, вантажів, а також перевізних засобів від місця відправлення до пункту призначення через проміжні пункти. Словник іншомовних слів Мельничука
4. транзит — ТРАНЗИ́Т, у, ч. 1. Перевезення вантажів або пасажирів з однієї держави до іншої або з одного населеного пункту до іншого через проміжні пункти. Словник української мови у 20 томах
5. транзит — (англ. transit) перевезення вантажів, вагонів, поїздів або пасажирів через проміжну станцію, дорогу, район між різними державами. Економічний словник
6. транзит — -у, ч. 1》 Перевезення вантажів або пасажирів з однієї держави до іншої або з одного населеного пункту до іншого через проміжні пункти. || Перевезення вантажів без перевантажування або зупинки на проміжних пунктах. Великий тлумачний словник сучасної мови
7. транзит — Перевезення людей чи вантажів через певну територію. Універсальний словник-енциклопедія
8. транзит — Транзи́т, -ту, -тові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. транзит — ТРАНЗИ́Т, у, ч. 1. Перевезення вантажів або пасажирів з однієї держави до іншої або з одного населеного пункту до іншого через проміжні пункти. Словник української мови в 11 томах
10. транзит — рос. транзит перевезення пасажирів і вантажів з одного пункту до іншого через проміжні станції, дільниці тощо. Транзитні вантажі здебільшого перевозять маршрутні поїзди, які проходять сортувальні й дільничні станції без переробки. Eкономічна енциклопедія