транзит

транзи́т

-у, ч.

1》 Перевезення вантажів або пасажирів з однієї держави до іншої або з одного населеного пункту до іншого через проміжні пункти.

|| Перевезення вантажів без перевантажування або зупинки на проміжних пунктах.

|| Перегін транспорту без зупинки на проміжних пунктах.

|| У системах зв'язку – проходження сигналів повідомлення без зміни їх параметрів на проміжних пунктах.

2》 у знач. присл. транзитом. Переїжджаючи (або перевозячи щось) куди-небудь без пересадки (без перевантаження) на проміжних пунктах.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

транзит — транзи́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
транзит — [транзит] -ту, м. (на) -т'і Орфоепічний словник української мови
транзит — Перевіз Словник чужослів Павло Штепа
транзит — транзи́т (від лат. transitus – проходження, перехід) слідування пасажирів, вантажів, а також перевізних засобів від місця відправлення до пункту призначення через проміжні пункти. Словник іншомовних слів Мельничука
транзит — ТРАНЗИ́Т, у, ч. 1. Перевезення вантажів або пасажирів з однієї держави до іншої або з одного населеного пункту до іншого через проміжні пункти. Словник української мови у 20 томах
транзит — (англ. transit) перевезення вантажів, вагонів, поїздів або пасажирів через проміжну станцію, дорогу, район між різними державами. Економічний словник
транзит — Перевезення людей чи вантажів через певну територію. Універсальний словник-енциклопедія
транзит — Транзи́т, -ту, -тові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
транзит — ТРАНЗИ́Т, у, ч. 1. Перевезення вантажів або пасажирів з однієї держави до іншої або з одного населеного пункту до іншого через проміжні пункти. Словник української мови в 11 томах
транзит — рос. транзит перевезення пасажирів і вантажів з одного пункту до іншого через проміжні станції, дільниці тощо. Транзитні вантажі здебільшого перевозять маршрутні поїзди, які проходять сортувальні й дільничні станції без переробки. Eкономічна енциклопедія