1. Орфоепічний словник української мови

убігти

убі́гти

[ўб'ігтие]

= вбігти

ўб'іжу, ўб'іжиш, ўб'іжиемо, ўб'іжиете; нак. ўб'іжи, ўб'іж'іт'

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. убігти — Перебігти [V] Словник з творів Івана Франка
  2. убігти — убі́гти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. убігти — УБІ́ГТИ див. вбіга́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. убігти — див. вбігати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. убігти — ВБІГА́ТИ (УБІГА́ТИ) (біжучи, проникати в межі чого-небудь), ЗАБІГА́ТИ, ВЛІТА́ТИ розм. — Док.: вбі́гти (убі́гти), забі́гти, влеті́ти, вшеле́патися (ушеле́патися) фам. Уляна вбігає в кам'яницю (М. Словник синонімів української мови
  6. убігти — УБІ́ГТИ див. вбіга́ти. Словник української мови в 11 томах
  7. убігти — Убіга́ти, -га́ю, -єш сов. в. убігти, -жу, -жи́ш, гл. 1) Вбѣгать, вбѣжать. Убігла в сіни і замкнулась. Чуб. 2) Только несовер. в. Гоняться, ухаживать. Він за нею дуже вбігає. 3) Пробѣгать, пробѣжать. Пятьсот верст убігли. Рудч. Ск. І. 72. Словник української мови Грінченка