удоволення

Значення в інших словниках

1. удоволення — удово́лення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. удоволення — УДОВО́ЛЕННЯ (ВДОВО́ЛЕННЯ), я, с. 1. Дія за знач. удовольни́ти 1–3. Націоналізм, етнічність, релігія дедалі частіше використовується як політичний інструмент для вдоволення власних амбіцій представниками національних еліт (із журн.). Словник української мови у 20 томах
3. удоволення — (вдоволення), -я, с. 1》 Дія за знач. удовольнити 1-3). 2》 Почуття і стан приємності, втіхи від чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. удоволення — Удово́лення, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. удоволення — УДОВО́ЛЕННЯ (ВДОВО́ЛЕННЯ), я, с. 1. Дія за знач. удовольни́ти 1-3. 2. Почуття і стан приємності, втіхи від чого-небудь. Тихий шепіт вдоволення і радісної рішучості пройшов по громаді (Фр. Словник української мови в 11 томах