1. Орфоепічний словник української мови

узвичаєний

узвича́єний

[узвиечайеинией]

м. (на) -йеиному/ -йеін'ім, мн. -йеін'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. узвичаєний — узвича́єний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. узвичаєний — Загальноприйнятий, широковживаний, закорінений, (лад) усталений. Словник синонімів Караванського
  3. узвичаєний — УЗВИЧА́ЄНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до узвича́їти. Кожний, хто користується літературною мовою, добирає різні лексичні засоби літературної мови, стараючись додержуватися узвичаєних у ній лексичних (як і морфологічних та інших) норм (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. узвичаєний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до узвичаїти. 2》 у знач. прикм.Який став загальноприйнятим, звичайним, широковживаним, усталеним. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. узвичаєний — УСТА́ЛЕНИЙ (який закріпився в певній формі), УЗВИЧА́ЄНИЙ, СТА́ЛИЙ, СТІЙКИ́Й, ЗАКОРЕНІ́ЛИЙ (який міцно встановився — про щось негативне). Як відомо, Кобилянська залюбки малює тип жінки, що бунтується против усталеної традиції (І. Словник синонімів української мови
  6. узвичаєний — УЗВИЧА́ЄНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до узвича́їти. Кожний, хто користується літературною мовою, добирає.. різні лексичні засоби літературної мови... Словник української мови в 11 томах