уносити

Значення в інших словниках

1. уносити — уно́сити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. уносити — ВНОСИТИ заносити; (нове) додавати; (до списку) вписувати; (вклад) робити; (гроші) платити, сплачувати; (хаос) викликати; (на розсуд) пропонувати, подавати; (у текст) записувати; (у банк) класти. Словник синонімів Караванського
3. уносити — УНО́СИТИ див. вно́сити. Словник української мови у 20 томах
4. уносити — уноситися, уночі див. вносити, вноситися і т. д. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. уносити — ЗАПИ́СУВАТИ (робити запис про що-небудь), ЗАНОТО́ВУВАТИ, НОТУВА́ТИ, ПРОТОКОЛЮВА́ТИ, ФІКСУВА́ТИ, ЗАФІКСО́ВУВАТИ, ВПИ́СУВАТИ (УПИ́СУВАТИ), ВНО́СИТИ (УНО́СИТИ), ЗАНО́СИТИ (робити запис, включаючи його до інших подібних). — Док. Словник синонімів української мови
6. уносити — Уно́сити, див. вно́сити Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. уносити — УНО́СИТИ, УНО́СИТИСЯ, УНОЧІ́ див. вно́сити, вно́ситися і т. д. Словник української мови в 11 томах
8. уносити — Уносити, -шу, -сиш сов. в. унести, -су, -сеш, гл. 1) Вносить, внести. Він там уніс горілки і меду, і вина. Рудч. Св. І. 85. вно́сити в уха. Сообщать. Діти довго не вносили про се батькові у вуха. Грин. II. 153. Нащо сама берешся?... Словник української мови Грінченка