уносити

ЗАПИ́СУВАТИ (робити запис про що-небудь), ЗАНОТО́ВУВАТИ, НОТУВА́ТИ, ПРОТОКОЛЮВА́ТИ, ФІКСУВА́ТИ, ЗАФІКСО́ВУВАТИ, ВПИ́СУВАТИ (УПИ́СУВАТИ), ВНО́СИТИ (УНО́СИТИ), ЗАНО́СИТИ (робити запис, включаючи його до інших подібних). — Док.: записа́ти, занотува́ти, зафіксува́ти, вписа́ти (уписа́ти), внести́ (унести́), занести́. Він ходив задумливий, часто витягав блокнот і щось записував до нього (О. Донченко); Далі кореспондент заходився занотовувати свої враження у блискучий блокнот (Д. Бедзик); Карналь відгорнув від себе папери, нічого не записував, бо не звик нотувати своїх думок (П. Загребельний); Вийме (Бова) свій зшиток-щоденник і стане вписувати в його свої смутні думи (С. Васильченко); Рука Цимбала тремтіла, коли він, мов дорогу знахідку, вносив до списку делегатів ім'я Марини Дубчак (С. Журахович); Усі твори, досі написані ним, склалися в мандрах, на ходу. Навіть заносив їх на папір стоячи (П. Колесник).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уносити — уно́сити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. уносити — ВНОСИТИ заносити; (нове) додавати; (до списку) вписувати; (вклад) робити; (гроші) платити, сплачувати; (хаос) викликати; (на розсуд) пропонувати, подавати; (у текст) записувати; (у банк) класти. Словник синонімів Караванського
  3. уносити — [ўносиетие] = вносити -ошу, -осиеш; нак. -ос', -ос'теи Орфоепічний словник української мови
  4. уносити — УНО́СИТИ див. вно́сити. Словник української мови у 20 томах
  5. уносити — уноситися, уночі див. вносити, вноситися і т. д. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. уносити — Уно́сити, див. вно́сити Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. уносити — УНО́СИТИ, УНО́СИТИСЯ, УНОЧІ́ див. вно́сити, вно́ситися і т. д. Словник української мови в 11 томах
  8. уносити — Уносити, -шу, -сиш сов. в. унести, -су, -сеш, гл. 1) Вносить, внести. Він там уніс горілки і меду, і вина. Рудч. Св. І. 85. вно́сити в уха. Сообщать. Діти довго не вносили про се батькові у вуха. Грин. II. 153. Нащо сама берешся?... Словник української мови Грінченка