уникнути

ОСТЕРІГА́ТИСЯ кого, чого, рідко від кого, чого і без додатка (намагатися уникати чого-небудь неприємного, небезпечного і т. ін.), БЕРЕГТИ́СЯ кого, чого, від кого, чого, із спол. щоб і без додатка, ОБЕРІГА́ТИСЯ кого, чого, УБЕРІГАТИСЯ, СТЕРЕГТИ́СЯ також перед ким, чим, рідше, УНИКА́ТИ, ГЛЯДІ́ТИСЯ розм., УВАЖА́ТИ (ВВАЖА́ТИ) із спол. щоб і без додатка, розм., ПИЛЬНУВА́ТИСЯ розм., СТОРОЖИ́ТИСЯ розм., ПАНТРУВА́ТИСЯ розм., ВИСТЕРІГА́ТИСЯ заст., ПОСТЕРІГА́ТИСЯ діал., ВАРУВА́ТИСЯ діал., СОКОТИ́ТИСЯ діал. — Док.: остерегти́ся, поберегти́ся, оберегти́ся, уберегти́ся, уникнути, ви́стерегтися, постерегти́ся. Тепер Маруся міркувала над тим, кого їй слід остерігатися (Ф. Бурлака); — Ой, ой, Юлдаше, — хитає Меджінов головою. — Бережися байських подарунків. Вони — як гадючі зуби (О. Донченко); — Поганяй та оберігайся мін, — гукнув Іван Антонович Шовкунові (О. Гончар); (Матушка гуменя:) Життя наше трудне, далеко трудніше, ніж життя серед миру, треба себе дуже пильнувати, щоб уберегтися від гріха (Панас Мирний); Коли шукаєш ради, стережися звади (прислів'я); Аж ось сказав мені брат Митрофан, ..Щоб стерегтися перед ворогами (І. Франко); Ще й на воротях дядько Гордій застеріг: — Глядися ж, Давиде! Бо вони такі, що й нальот на хату зроблять (А. Головко); В тім місці на середині Черемошу були великі камені і вода рвуча. То ж, коли керманич їхав з дарабою, мусив добре уважати, щоби не їхати в згаданім місці (І. Нечуй-Левицький); Старий (Івоніка) ..буркнув жорстоким, зміненим голосом: — Пильнуйся, Михайле, я знов прийду! (О. Кобилянська); Хотів, щоб і не дивитись (на Марту), так я вже не сторожився, — очі мої косяться та й косяться у той бік, де вона (Марко Вовчок); Ольга зрозуміла, що тепер усе треба робити обережніше. Більше не показувала "бозі", що бере у руки. Пантрувалася (Я. Качура); За музиками, за царевою балачкою всі пили до пізньої ночі, тільки сини Ферідунові вистерігалися пити багацько (А. Кримський); А настигне ніч та негода серед голого степу, отоді постережися, покотиполе, бо нема тобі затишку (С. Васильченко); Котрий іде у старости, най ся варує (Словник Б. Грінченка); — Сокотися ти, ..сокотися мене, як вогню (Лесь Мартович).

УНИКА́ТИ (намагатися не зустрічатися, не спілкуватися при зустрічі з кимсь), ОБМИНА́ТИ (ОМИНАТИ), ОБХО́ДИТИ, СТОРОНИ́ТИСЯ, ВІДВЕРТА́ТИСЯ від кого, МИНА́ТИ, ОББІГА́ТИ розм., БОКУВА́ТИ від кого, діал. — Док.: уни́кнути, обмину́ти (оминути), обійти́, відверну́тися, мину́ти, оббі́гти. Найбільше уникала (Гафійка) батька, немов боялась його (М. Коцюбинський); Як своє лихо, так Соловейків обминала, щоб тільки не було між нами тієї гризоти (І. Нечуй-Левицький); Мудрого шукай, дурного обходь (прислів'я); Люди стали собі сторонитися їх (Марко Вовчок); Олена переживала вічний страх, що родина чоловіка може відвернутися від неї (Ірина Вільде); Хто доброго чоловіка минає, той щастя не має (прислів'я); — Я не Горпина, що всім (людям) мовчить. І не Хведір, що їх оббігає (Панас Мирний); Усі хлопці до нас ходять, лиш милий бокує (коломийка). — Пор. 1. цура́тися, ухиля́тися.

УХИЛЯ́ТИСЯ від чого (намагатися не робити чого-небудь, не брати участі в чомусь), ВІДСТОРОНЯ́ТИСЯ, ВІДВЕРТА́ТИСЯ, УНИКА́ТИ чого, СТОРОНИ́ТИСЯ чого, ОГИНА́ТИСЯ без додатка. — Док.: ухили́тися, відсторони́тися, відверну́тися, уни́кнути. Раїса виразно бачила, що він ухиляється од давніх бесід та суперечок (М. Коцюбинський); Найменша спроба ухилитись від чесної праці не минається йому без "нагінки" (О. Гончар); Відсторонятися від справи; Наше нове життя кличе тебе, а ти відвертаєшся од нього. Я ж іду з ним разом, будую, вчуся (О. Донченко); Імпровізувати Павло тоді не рискнув, через те й уникнув розмови (А. Головко); (Ольга:) Я спочатку огиналася, а потім все-таки довелося співати. Це з моїм голосом! (В. Собко). — Пор. 1. уника́ти.