усиновляти

Значення в інших словниках

1. усиновляти — усиновля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. усиновляти — Брати за сина, (дитину) адоптувати. Словник синонімів Караванського
3. усиновляти — УСИНОВЛЯ́ТИ (ВСИНОВЛЯ́ТИ), я́ю, я́єш і УСИНО́ВЛЮВАТИ (ВСИНО́ВЛЮВАТИ), недок.; УСИНОВИ́ТИ (ВСИНОВИ́ТИ), влю́, ви́ш; мн. усиновля́ть; док., кого. Приймати у сім'ю дитину з наданням їй прав рідних дітей. Словник української мови у 20 томах
4. усиновляти — (всиновляти), -яю, -яєш, недок., усиновити (всиновити), -влю, -виш; мн. усиновлять; док., перех. Приймати у сім'ю дитину з наданням їй прав рідних дітей. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. усиновляти — УСИНОВЛЯ́ТИ (ВСИНОВЛЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок., УСИНОВИ́ТИ (ВСИНОВИ́ТИ), влю́, ви́ш; мн. усиновля́ть; док., перех. Приймати у сім’ю дитину з наданням їй прав рідних дітей. — Ще не пізно, — озирнувся до кабіни Заруба і показав на Сашка. Словник української мови в 11 томах
6. усиновляти — Усиновляти, -ляю, -єш сов. в. усиновити, -влю, -виш, гл. Усыновлять, усыновить. Словник української мови Грінченка