устати

уста́ти

[ўстатие]

= встати

-ану, -анеиш; нак. ўстан', -ан'теи

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. устати — става́ти / ста́ти на прю з ким, проти кого—чого і без додатка, книжн. Вступати в боротьбу з ким-, чим-небудь. Кров кипить… Ставай на прю! Хто відважний? Згинь же, вороже проклятий! (М. Фразеологічний словник української мови
  2. устати — УСТА́ТИ див. устава́ти. Словник української мови в 11 томах
  3. устати — Перестати [IV] Словник з творів Івана Франка
  4. устати — див. уставати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. устати — УСТА́ТИ див. устава́ти. Словник української мови у 20 томах
  6. устати — уста́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  7. устати — Уста́ти. Припинитися. Відзиваємось, проте, до в[исокого] ц[ісарско]-к[оролівского] правительства краєвого і просимо положити конець сій тенденцийній роботі, що не відповідає фактичному станови річий, отже не є законна й тому повинна устати (Б. Українська літературна мова на Буковині
  8. устати — ВІДКРИВА́ТИСЯ перев. перед ким-чим (ставати видним, доступним зорові), РОЗКРИВА́ТИСЯ, ПОКА́ЗУВАТИСЯ, ПОЯВЛЯ́ТИСЯ, З'ЯВЛЯ́ТИСЯ, ПОСТАВА́ТИ, ВСТАВА́ТИ (УСТАВА́ТИ), ВИРОСТА́ТИ, СТАВА́ТИ рідше, ВІДСЛОНЯ́ТИСЯ рідше, ВІДСЛО́НЮВАТИСЯ рідше, РОЗКРУ́ЧУВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  9. устати — Устати см. встати. Словник української мови Грінченка