1. Орфоепічний словник української мови

установчий

устано́вчий

[устаноўчией]

м. (на) -чому/-ч'ім, мн. -ч'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. установчий — устано́вчий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. установчий — УСТАНО́ВЧИЙ (ВСТАНО́ВЧИЙ), а, е. Який має завданням організацію чого-небудь, призначений заснувати що-небудь... Словник української мови у 20 томах
  3. установчий — -а, -е. Який має завданням організацію чого-небудь, призначений заснувати що-небудь. Установчий договір — договір між засновниками (учасниками) про створення юридичної особи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. установчий — Устано́вчий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. установчий — УСТАНО́ВЧИЙ, а, е. Який має завданням організацію чого-небудь, призначений заснувати що-небудь. Словник української мови в 11 томах