установчий
Устано́вчий, -ча, -че
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- установчий — устано́вчий прикметник Орфографічний словник української мови
- установчий — [устаноўчией] м. (на) -чому/-ч'ім, мн. -ч'і Орфоепічний словник української мови
- установчий — УСТАНО́ВЧИЙ (ВСТАНО́ВЧИЙ), а, е. Який має завданням організацію чого-небудь, призначений заснувати що-небудь... Словник української мови у 20 томах
- установчий — -а, -е. Який має завданням організацію чого-небудь, призначений заснувати що-небудь. Установчий договір — договір між засновниками (учасниками) про створення юридичної особи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- установчий — УСТАНО́ВЧИЙ, а, е. Який має завданням організацію чого-небудь, призначений заснувати що-небудь. Словник української мови в 11 томах