1. Орфоепічний словник української мови

усічений

усі́чений

[ус’ічеинией]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. усічений — усі́чений 1 дієприкметник від: усікти́ усі́чений 2 прикметник скорочений Орфографічний словник української мови
  2. усічений — УСІ́ЧЕНИЙ, а, е. 1. заст. Дієпр. пас. до усікти́. Се бо вірники твої молять про блага і про часи, коли життя їхнє буде усічене за потребою і в жертву цього (із журн.). 2. у знач. прикм., лінгв., літ. Скорочений. Словник української мови у 20 томах
  3. усічений — -а, -е. 1》 заст. Дієприкм. пас. мин. ч. до усікти. 2》 у знач. прикм., лінгв., літ.Скорочений. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. усічений — УСІ́ЧЕНИЙ, а, е. 1. заст. Дієпр. пас. мин. ч. до усікти́. 2. у знач. прикм., лінгв., літ. Скорочений. Усічена основа дієслова. Словник української мови в 11 томах