1. Орфоепічний словник української мови

утворити

утвори́ти

[утворитие]

-воур'у, -ориеш; нак. -ри, -воур'іт'

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. утворити — утвори́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. утворити — УТВОРИ́ТИ див. утво́рювати. Словник української мови у 20 томах
  3. утворити — див. утворювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. утворити — ОРГАНІЗО́ВУВАТИ (давати початок існуванню чого-небудь), СТВО́РЮВАТИ, ЗАСНО́ВУВАТИ, ЗАПОЧАТКО́ВУВАТИ, УТВО́РЮВАТИ, ФОРМУВА́ТИ, ЗАКЛАДА́ТИ, ЗБИВА́ТИ розм. — Док. Словник синонімів української мови
  5. утворити — УТВОРИ́ТИ див. утво́рювати. Словник української мови в 11 томах
  6. утворити — Утворити, -рю, -риш гл. 1) Сдѣлать, создать, сотворить. Не придумає, щоб його тут утворити таке, щоб у чумака гроші вкрасти. Рудч. Ск. ІІ. 169. Над усім його поставив, що рука твоя втворила. К. Псал. 15. 2) Отворить. Наймолодша (сестра) ліску втворила. Гол. Словник української мови Грінченка