1. Орфоепічний словник української мови

утратити

утра́тити

[ўтратиетие]

= втратити

-ачу, -атиеш; нак. ўтрат', -ат'теи

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. утратити — утра́тити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. утратити — УТРА́ТИТИ див. утрача́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. утратити — див. утрачати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. утратити — утрача́ти / утра́тити (загуби́ти) мо́ву. На якийсь час позбуватися здатності говорити; німіти від сильного хвилювання, розгубленості і т. ін. Сахно.. довго не могла опанувати свого хвилювання.. Вона просто втратила мову (Ю. Фразеологічний словник української мови
  5. утратити — ВИТРАЧА́ТИ (нерозважливо, марно використовувати що-небудь для чогось), ТРА́ТИТИ, РОЗТРА́ЧУВАТИ, ВИТРА́ЧУВАТИ, МАРНУВА́ТИ, МАРНОТРА́ТИТИ, ПЕРЕВО́ДИТИ, ГАЙНУВА́ТИ, ГУБИ́ТИ, РОЗТРАЧА́ТИ рідко, ВИКИДА́ТИ розм., РОЗТРИ́НЬКУВАТИ розм., ТРИ́НЬКАТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. утратити — УТРА́ТИТИ див. утрача́ти. Словник української мови в 11 томах
  7. утратити — Утратити, -ся см. утрачати, -ся. Словник української мови Грінченка