1. Орфоепічний словник української мови

втратити

втра́тити

[ўтратиетие]

= утратити

-ачу, -атиеш; нак. ўтрат', -ат'теи

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. втратити — втра́тити дієслово доконаного виду не Орфографічний словник української мови
  2. втратити — Втра́тити. Запізнитися (на поїзд). Коби не втратити поїзду до Львова (Галіп, 108). Українська літературна мова на Буковині
  3. втратити — ВТРА́ТИТИ див. утрача́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. втратити — втра́тити па́мороки (тя́му, па́м’ять). Знепритомніти. Він втратив памороки і тільки тоді опам’ятався, як почув, що в його все тіло труситься од холоду, а зуби аж цокотять (І. Нечуй-Левицький); Тями не втратив (тамада): продовжував славити іменинника (С. Фразеологічний словник української мови
  5. втратити — ВИТРАЧА́ТИ (нерозважливо, марно використовувати що-небудь для чогось), ТРА́ТИТИ, РОЗТРА́ЧУВАТИ, ВИТРА́ЧУВАТИ, МАРНУВА́ТИ, МАРНОТРА́ТИТИ, ПЕРЕВО́ДИТИ, ГАЙНУВА́ТИ, ГУБИ́ТИ, РОЗТРАЧА́ТИ рідко, ВИКИДА́ТИ розм., РОЗТРИ́НЬКУВАТИ розм., ТРИ́НЬКАТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. втратити — Втра́тити, -ра́чу, -ра́тиш, -тять; не втрать, не втра́тьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)